ЗАЯВА про уточнення позовних вимог і внесення змін до
предмета позову "про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на обов’язку частку”
У провадженні _____________ районного суду м. Києва
знаходиться цивільна справа за первісною позовною заявою (П.І.Б.)
до (П.І.Б.) "про визнання права на обов'язкову частку у спадщині” та
зустрічною позовною заявою (П.
ініціали) до (П. ініціали) "про зменшення обов’язкової частки у спадщині”.
Вимоги зменшення обов’язкової частки у спадщині не
ґрунтуються на доказах, не мають законних підстав, не відповідають загальним
засадам цивільного законодавства України, зокрема, вимозі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК
України: "6) справедливість, добросовісність та розумність”.
Не погоджуючись зі змістом та вимогами зустрічної
позовної заяви, позивач за первісною позовною заявою (П. ініціали), на підставі ст. 31 ЦПК України, вважає за необхідне
уточнити позовні вимоги, а також внести зміни до предмета позову виклавши його
у редакції: "про визнання права власності на спадкове майно та визнання права
на обов’язку частку”.
Обставини, на підставі яких внесені уточнення до
позовних вимог та зміни предмету позову.
По-перше. Заповідачем, (П.І.Б.), чотирнадцятого червня дві тисячі п’ятого року заповідано (П. ініціали) все його майно, яке мало б належати йому на день смерті, і на
яке він за законом мав би право.
На момент смерті заповідача все майно подружжя (П.І.Б.)
і (П.І.Б.): житловий будинок, земельна ділянка, речі звичайної
домашньої обстановки та вжитку, майнові права на незареєстровані, відповідно до
вимог закону, другий жилий будинок та господарські споруди, - було набуте
подружжям за час шлюбу та знаходилося у їх спільній сумісній власності без
виділу часток із зазначеного майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 ЦК України: "У разі
виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що
частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,
якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду”, -
ні домовленістю між подружжям, ні законом, ні рішенням суду частки у праві
спільної сумісної власності між подружжям (П. ініціали) і (П. ініціали) не були змінені, а отже заповідальне розпорядження (П. ініціали) не може охоплювати половину майна його дружини (П. ініціали), яка померла 10 жовтня 2007 року, після свого чоловіка.
По-друге. 10 серпня 2007 року внаслідок смерті заповідача, (П. ініціали), відкрилася спадщина за заповітом на 1/2 частку у спільній
сумісній власності бувшого подружжя (П.
ініціали) і (П. ініціали), яку прийняли у встановленому законом порядку: - зазначена у заповіті від 14.05.2005 р., молодша дочка
заповідача (П. ініціали), (ч. 3 ст. 1268 ЦК України); - непрацездатна вдова заповідача (П. ініціали) у розмірі 1/6 права на обов’язкову частку у спадщині (ст.
1241, ч. 3 ст. 1268 ЦК України); - непрацездатна за інвалідністю та за віком старша
дочка заповідача (П.
ініціали) у розмірі 1/6 права на
обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241, ст. 1269 ЦК України).
Розрахунок часток у спадщині за заповітом, враховуючи
спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку: 1) спадкоємців, які мають право на спадкування за
законом у першу чергу всього: 3; 2) обов’язкова частка кожного із спадкоємців, що мають
право на обов’язкову частку, буде дорівнювати: 1/6 = 1/3 х 1/2; 3) частка (П.
ініціали) за заповітом після відрахування
двох обов’язкових часток становить: 4/6 = 6/6 - (1/6 + 1/6).
По-третє. 10 жовтня 2007 року внаслідок смерті спадкодавця (П.І.Б.)
відкрилася спадщина за законом на ту частку спадкового майна, яка не охоплена
заповітом, тобто 1/2 частку спільного спадкового майна бувшого подружжя, а
також на частку спадкового майна, що відповідає 1/6 обов’язкової частки
померлої. Спадщину після смерті (П. ініціали) у встановленому законом порядку, в рівних частках прийняли: - молодша дочка спадкодавця (П. ініціали) (ч. 3 ст. 1268 ЦК України); - старша дочка спадкодавця (П. ініціали) (ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, після смерті матері молодша та старша
дочки спадкодавця спадкують за законом: - (П.
ініціали) 1/2 частки від половини майна
неохопленого заповітом та 1/12 частки майна, що відповідає 1/6 обов’язкової
частки померлої (1/6 : 2) = (1/6 х 1/2 ) = 1/12; - (П.
ініціали) 1/2 частки від половини майна
неохопленого заповітом та 1/12 частки майна, що відповідає 1/6 обов’язкової
частки померлої (1/6 : 2) = (1/6 х 1/2 ) = 1/12.
Всього спадкоємці за законом, після виділу 1/2 частки
із майна, що було у спільній сумісній власності бувшого подружжя, спадкують у
рівних частинах кожна 7/12 частки спадщини за законом після смерті матері: 1) 1/2 дорівнює 6/12; 2) 6/12 + 1/12 = 7/12.
По-четверте. Розрахунок часток у спадкуванні (П. ініціали) та (П.
ініціали) після смерті їх батька та матері
(від загального об’єму спадщини): 1) всього розмір частки (П. ініціали) після смерті її батька та матері враховуючи загальний об’єм
спадкового майна складає: 3/8 або 9/24 = (2/12 х 1/2) + (7/12 х 1/2); 1.1) розмір частки (П. ініціали) при
спадкуванні за правом на обов’язкову частку у спадщині після смерті батька: 1/6
дорівнює 2/12; 1.2) розмір частки (П. ініціали) у спадщині
при спадкуванні за законом після смерті матері становить: 7/12; 2) всього розмір частки (П. ініціали) після смерті її батька та матері враховуючи загальний об’єм
спадкового майна складає: 5/8 або 15/24 = (8/12 х 1/2) + (7/12 х 1/2); 2.1) розмір частки (П. ініціали) при
спадкуванні за заповітом після смерті батька та відрахування двох обов’язкових
часток становить: 4/6 дорівнює 8/12; 2.2) розмір частки (П. ініціали) у спадщині
при спадкуванні за законом після смерті матері становить: 7/12.
По-п’яте. Старша дочка заповідача, (П. ініціали), перебуваючи у стані непрацездатної особи за віком та
інвалідністю не поривала добрі стосунки зі своїми батьками піклувалася про них
та допомагала своїм батькам як тільки могла, хоча сама потребувала та на
сьогоднішній день потребує піклування, допомогу, догляд, необхідність у
достатньому життєвому рівні для себе, що включає достатнє харчування, одяг,
житло. Окрім цього, твердження (П. ініціали) (молодшої сестри) про нібито неприязні відносини з її
(старшою сестрою) (П.
ініціали), відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК
України, не можуть враховуватися судом, як обставини, які мають істотне
значення для зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині, а також не
можуть враховуватися, як взаємовідносини між заповідачем і особою, яка має
право на обов’язкову частку у спадщині.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3, ч.
2 ст. 370, ст. 1241, ч. 3 ст. 1268, 1269 ЦК України, п. 18 ст. 4 Декрету КМ
України «Про державне мито», на основі ст., ст. 3, 31 ЦПК України, ПРОШУ _____________ районний суд м. Києва: - прийняти до розгляду заяву "про уточнення позовних
вимог и внесення змін до предмета позову”; - у підтвердження
зазначениз обставин допитати свідків: (П.І.Б.),
(адреса); (П.І.Б.), (адреса); - виділити у рівних частках по 1/2 частки із майна, що
було у спільній сумісній власності бувшого подружжя (Ф.И.О.), (Ф.И.О.); - визнати за (П.І.Б.) право на обов’язкову частку у спадщині в розмірі 1/6 частки
спадкового майна, що відкрилося після смерті (П.І.Б.) десятого серпня
дві тисячі сьомого року; - визнати за (П.І.Б.)
право на спадкування за законом у розмірі
7/12 частки спадкового майна, що відкрилося десятого жовтня дві тисячі сьомого
року після смерті її матері (П.І.Б.); - звільнити (П.І.Б.) від сплати судового збору, як інваліда другої групи.
Додаток: копія заяви відповідачу.
(Підпис). (Дата).
____________________________Пояснення
адвоката_____________________________ Право фізичних осіб на отримання обов’язкової частки
спадкового майна, незалежно від змісту заповіту, визначено у статті 1241
Цивільного кодексу України. До кола таких осіб входять лише особи, визначені у
частині першій статті 1241 ЦК України, а саме малолітні (в тому числі, які були
зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини), неповнолітні,
повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені),
непрацездатна вдова (вдівець), непрацездатні батьки (усиновителі). Перелік
осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині є вичерпним і
розширеному тлумаченню не підлягає. Малолітньою вважається фізична особа, яка не досягла
чотирнадцяти років (ч. 1 ст. 31 ЦК України). Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від
чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ч. 1 ст. 32 ЦК України). Непрацездатними вважаються жінки – після досягнення 55
років та чоловіки – після досягнення 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп,
незалежно від того, чи призначена їм пенсія. Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної
дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у
випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим
договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір’ю або батьком дитини)
вона також зберігає за собою право на обов’язкову частку. У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує
трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов’язкову частку у
спадщині. У осіб, які не досягли
встановленого чинним законодавством пенсійного віку (для жінок досягнення 55
років, для чоловіків - 60 років), але які мають право на отримання пенсії на
пільгових підставах, право на обов’язкову частку у спадщині не виникає. Спадкоємці наступних черг, а також внуки і правнуки
спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на
обов’язкову частку у спадщині. У випадку, коли спадкоємець, який має право на
обов’язкову частку у спадщині, не прийняв спадкове майно, у встановлений
законом строк, чи відмовився від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за
заповітом. Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від
згоди інших спадкоємців на її отримання, а також від місця проживання
спадкоємця, який має таке право. Якщо ж інші спадкоємці
заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку
або вважають, що розмір обов’язкової частки має бути зменшений з урахуванням
обставин, які мають істотне значення, вони вправі звернутися з відповідним
позовом до суду. _______________________________________________________
