Який порядок поділу спільного майна подружжя? - Юридичские консультации подробно: - Каталог статей - Юридическая помощь
Воскресенье, 04.12.2016, 19:15

      Правова допомога юриста
Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входу
Категорії розділу
Юридичские консультации подробно: [29]
Мої статті [19]
Block title
Главная » Статьи » Юридичские консультации подробно:

Який порядок поділу спільного майна подружжя?

 Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (надалі – СК), майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності.

Стаття 68 СК визначає, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.

В той же час, Сімейний кодекс надає подружжю право на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Таке право визначається ст. 69 СК. Тобто, поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу. При цьому, ст. 72 СК визначає строк позовної давності до вимоги про поділ спільного майна, заявленої після розірвання шлюбу, у три роки. Це означає, що лише протягом цього часу особа має право звернутися до суду з позовними вимогами щодо поділу спільного майна колишнього подружжя.

Поділ майна подружжя може біти здійснено у добровільному або судовому порядку. Добровільний порядок застосовується, коли чоловік і дружина домовилися щодо визначення частки кожного з них у праві на майно, а також дійшли згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток. Якщо між подружжям досягнута згода з цих питань, поділ може бути оформлений нотаріально (слід мати на увазі, що договір про поділ нерухомого майна має бути засвідчений в обов’язковому порядку нотаріально, а також необхідно здійснити державну реєстрацію прав на нерухомість та правочину із нерухомістю). При відсутності такої згоди між подружжям, поділ майна можливий тільки в судовому порядку.

У разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК). При вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховував, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, з ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Слід мати на увазі, що Сімейний кодекс України правовий статус дитини надає особі, що не досягла повноліття.

Крім того, ст. 173 СК визначає презумпцію належності права власності на майно батькам, тобто майно вважається власністю батьків, доки не доведено протилежне. Знову наголошую, що мова іде про неповнолітніх осіб.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, можна сказати, що у випадку розірвання шлюбу, вони мають право визначити частку кожного з них на спільне майно добровільно, або, у випадку недосягнення згоди, звернутися до суду із позовом про поділ майна. Чинне законодавство встановлює презумпцію рівності часток подружжя на спільне майно, тобто майно має бути розділено по рівну. Повнолітні діти у поділі майна подружжя участі не беруть. Поділити майно можна як під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, так і протягом трьох років після його розірвання. Процедура поділу майна законодавством визначена однакова, як для нерухомого майна, так і будь-якого іншого. Єдина обов’язкова вимога стосується нотаріального засвідчення та державної реєстрації поділу нерухомого майна.

Проте, хочу також попередити, що у випадку, якщо квартира була приватизована і у приватизації брали участь всі 5 прописаних у квартирі осіб, то з приватизацією вони набули права власності на відповідну частку цієї квартири і у випадку її поділу мають брати участь у процесі поділу.

Категория: Юридичские консультации подробно: | Добавил: Инна (05.07.2011)
Просмотров: 1184 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 46
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Погода
Copyright MyCorp © 2016
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz