До житлового фонду соціального призначення належать також соціальні гуртожитки, тобто тимчасове житло, яке надається громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку. Забезпечення громадян соціальними гуртожитками відбувається за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. І проживати у соціальному гуртожитку вони мають право до отримання повноцінного соціального житла (квартири або одноквартирного житлового будинку).

Плата за соціальне житло

За користування соціальним житлом справляється плата, яка складається з плати за:

1) найм житла;

2) утримання жилих будинків та прибудинкових територій;

3) комунальні послуги.

Орган місцевого самоврядування повинен встановлювати розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально. При встановленні розміру плати за соціальне житло враховуються:

1) середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім'ї, які з ним проживають, за попередній рік з розрахунку на одну особу; вартість майна, що знаходиться у власності наймача та членів його сім'ї; інші обставини, які безпосередньо впливають на майновий стан наймача;

2) загальна площа житла;

3) кількість осіб, які в ньому проживають;

4) перелік отриманих житлово-комунальних послуг;

5) місце розташування жилого будинку.

Хто має право на отримання соціального житла та в якій черговості

Право на отримання соціального житла мають громадяни України, які потребують соціального захисту. Для отримання соціального житла громадянин повинен стати на соціальний квартирний облік. Такий облік здійснюється органами місцевого самоврядування за місцем проживання. На соціальний квартирний облік беруться не позбавлені цивільної дієздатності громадяни, що досягли 18 років:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання, або які мають право на поліпшення житлових умов;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі є меншим від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на облік.

Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості.

Право позачергового отримання соціального житла мають:

1) інваліди війни - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;

2) особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

3) колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;

4) дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;

5) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;

6) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2;

7) діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності у них права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі - протягом місяця;

8) діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав, і які проживають в установах соціального захисту населення - після досягнення повноліття;

9) громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;

10) громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції.

Право першочергового отримання соціального житла мають:

1) учасники бойових дій, а учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

2) учасники війни та особи, прирівняні до них законодавством України;

3) інваліди I і II груп;

4) особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

5) Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу";

6) колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків;

7) колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їхніх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;

8) особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

9) громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров'я України;

10) сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох і більше дітей, а також у разі народження близнюків;

11) сім'ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства I чи II групи;

12) звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;

13) сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;

14) особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;

15) молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;

16) сім'ї з неповнолітніми дітьми;

17) вагітні жінки;

18) особи, які втратили працездатність;

19) пенсіонери.

Порядок взяття на соціальний квартирний облік

Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їхньої письмової заяви. До заяви необхідно додати документи, які підтверджують обґрунтованість визнання громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.

Громадянинові, який подав заяву, органом місцевого самоврядування видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання.

Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на облік приймається відповідним органом місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви та інших представлених документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання документів.

Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою такого громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього строку його перебування на соціальному квартирному обліку.

Орган місцевого самоврядування не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

З громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, з дати взяття його на облік укладається договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку.

Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі наявності підстав, передбачених Законом, а саме:

1)непредставлення необхідних документів, мова про які йшла вище;

2) подання документів з виправленнями;

3) подання документів, які не підтверджують можливість визнання громадянина таким, що потребує надання соціального житла;

4) подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік.

Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, що передбачені вище. Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) заявнику не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення.

Договір найму соціального житла

Підставою для вселення у відповідну соціальну квартиру чи будинок є договір найму соціального житла, який є письмовою угодою, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець)- передає іншій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.

У договорі мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом. Наймач соціального житла має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. А на вселення до батьків неповнолітніх дітей згоди не потрібно.

Органом місцевого самоврядування, що надав соціальне житло, проводиться щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, що з ним проживають. У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу стане вищим за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожитковий мінімум, то це буде підставою для розірвання договору найму соціального житла.

У випадку розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї зобов'язані протягом трьох місяців добровільно звільнити жиле приміщення. При незгоді добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду.

Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача в будь-який час. На вимогу наймодавця такий договір може бути розірваний лише за рішенням суду.